Мабуть, лише в зоопарках, де за тваринами постійно спостерігають фахівці, можна з упевненістю визначити вік тієї чи іншої тварини. Ні для кого не секрет, що тут тварини живуть значно довше за своїх побратимів в природі. Причин для цього достатньо багато: відсутність природних ворогів і потреби пошуку їжі, а також, найголовніше, постійна турбота та увага люблячих співробітників. Тільки тут слабкі й беззахисні немовлята мають більше, ніж в дикій природі, шансів вижити, а «пенсіонери» спокійно доживають свій вік завдяки турботі професіоналів своєї справи.
Пропонуємо Вам познайомитись з тваринами-довгожителями нашого зоопарку.
Найстарішим жителем нашого зоопарку є добре вам знайомий міссісіпський алігатор (Alligator mississippiensis) Вася, якому вже виповнилося 73 роки, тоді як тривалість життя цих тварин у природному середовищі не довше 45 років. Поступив крокодил Вася до нас в 1952 році в обмін на левенят, народжених в Миколаївському зоопарку (про це знайдені спогади в міському архіві). В той час довжина п’ятирічного крокодильчика складала всього 57 см, а на теперішній момент його довжина складає близько 3 м.
68 років Вася вже прожив в нашому зоопарку. Він єдиний двічі потрапив в книгу рекордів України: у 2012 році та у 2017 р. за тривалістю життя. Не дивлячись на поважний вік, наш крокодил знаходиться в гарній фізичній формі та має хороший апетит, він у нас справжній гурман (найулюбленішою стравою нашого алігатора Василя є свиняче серце). Має спокійний та неагресивний характер.
Найстарішою парою нашого зоопарку є пара орлів степових (Aquila nipalensis): самиця на ім'я Баба-яга та самець Лисий, вони народилися у 1975 році та разом поступили з Московського зоопарку у 1980 році. Не один рік їхня пара давала потомство.
Продовжує рейтинги серед осіб поважного віку нашого зоопарку шимпанзе (Pan troglodytes) бабуся Амбі, якій в цьому році виповнилося 52 роки. Народилася вона в 1968 році, а прибула до нас у 2004 році з Голландії. Вона дуже спокійна, турботлива мама та бабця, адже вона має доньку Аліті та трьох онуків: Чиліну, Раміну та Шермана.
Серед великих наземних тварин, справжніх гігантів зоопарку, теж є старожил, бегемот (Hippopоtamus amphíbius) на ім'я Казимир. Ось уже майже 42 роки минуло, як він прибув до нас з Харкова у 1978 році в одинадцятимісячному віці. Він з дитинства звик до ласкавого та дбайливого ставлення наших співробітників, тому дуже слухняний і контактний. Наприклад, за командою він вміє широко розкривати рота і йому легко можна дати ліки.
Казимир - це не єдиний представник відділу копитних серед старожилів.
Представляємо Вашій увазі таких осіб поважного віку відділу копитних:
Шетлендський поні (Equus caballus dom.) Гном народився 9 травня 1987 року. Він був крихітним, тому його й назвали Гномом. Більшу частину свого життя він відпрацював у відділі свійських тварин, катав дітей. Багато приймав участі у різних святах міста Миколаєва. Навіть приймав участь у одному із спектаклів Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії. За його допомогою багато навчали молодих поні.
Лама (Lama glama) Араб народився 1 серпня 1997 року в Миколаївському зоопарку. Більшу частину свого життя він також, як і поні Гном, катав дітей. Араб і живе в одному вольєрі з Гномом. Вони навіть їдять разом з однієї годівнички. А за характером Араб, за словами співробітників зоопарку, які безпосередньо доглядають за ним, «манірний інтелігент».
Таджицький гвинторогий козел (Capra falconeri heptneri) Рєпка народилася 11 травня 2001року, приїхала до нашого зоопарку із Біосферного заповіднику «Асканія-Нова» у 2002 році. Народила за своє життя більше 20-ти козенят. Є однією із родоначальниць усієї колекції гвинторогих козлів нашого зоопарку.
Гуанако (Lama guanicoe ) Лора приїхала до нас із Талліннського зоопарку у 2002 році у 3- річному віці. Не дивлячись на поважний вік, вона перебуває у гарній фізичній формі.
Пара козлів гірських сибірських (Capra sibirica) народилася в 2005 році у нашому зоопарку, назвали їх Орєх та Хурма. У 2006 році Орєха та Хурму було відправлено до Харківського зоопарку . Там їм змінили імена на Вулкана та Ласточку. А у зв'язку із глобальною реконструкцією Харківського зоопарку, Вулкана та Ласточку повернули до нашого зоопарку, але не самих, а з їхніми дітьми. Дітей назвали Кізіл та Лукася. Ось така неймовірна життєва історія склалася у наших тварин.
Серед хижаків Миколаївського зоопарку є теж довгожителі:
Дикобраз індійський (Hystrix indica), самець Каштан народився у 2001 році в Черкаському зоопарку, приїхав до нашого зоопарку 3 липня 2002року. На теперішній момент мешкає разом зі своїм сином Орєшком, який теж народився тут у зоопарку 22 вересня 2004 року.
Камчатські ведмеді (Ursus arctos) Мирон та Вакула - це два брати, які народилися в нашому зоопарку 9 січня 2000 року. Їхні батьки Шайтан та Шата народилися в природі на Камчатці. Оскільки наші тварини народилися разом, та все своє життя прожили удвох, тому вони чудово ладять один з одним. Зараз, у зв'язку із своїм поважним віком, більшу частину денного життя , а саме коли на вулиці спекотно, проводять у барлозі. А в ранці полюбляють приймати водні процедури.
Єнот-полоскун (Procyon lotor), самець Венік народився у Харківському зоопарку 10 квітня 2008 року. Не дивлячись на поважний вік почуває себе добре, активний, має добрий апетит та виглядає молодше свого віку.
Лев (Panthera leo), самець Скіф народився 22 серпня 2008 року у Миколаївському зоопарку. Його мати Мона народилася у нашому зоопарку, теж була довгожителем, прожила 20 років. Скіф залишив після себе велике потомство.
Ягуар-меланіст (Panthera onca) Шеба народилася 3 травня 2001 року у нашому зоопарку. Вона себе добре почуває. Після себе залишила багато нащадків. Своїх дітей завжди виховувала сама.
Колекція черепах Миколаївського зоопарку теж славиться своїми найстарішими мешканцями, такими, наприклад, як черепаха промениста (Astrochelys radiata) 1983 року народження. Цей самець, не дивлячись на свій поважний вік, активно шукає собі подругу. Старожилами є також черепаха індокитайська (Cuora galbinifrons) 1998 року народження, та черепаха шабуті (Chelonoidis denticulata) 1996 року народження. Всі вони знаходяться у літньому вольєрі для черепах, приймають сонячні ванни та почувають себе дуже комфортно.
Найстарішою та найдовшою змією зоопарку є пітон ієрогліфовий (Python sebae) на ім’я Лаврентій, довжина якого сягає 3 метри. Народився він у 1996 році, а прибув до Миколаївського зоопарку у 1999 році із Голландії в якості подарунку. Робітники Акватераріуму пишаються, що за всі ці довгі роки роботи знайшли порозуміння з цим плазуном.
Стійкі сімейні пари серед птахів також мають статус осіб поважного віку та довгожителів, наприклад, пара даурських журавлів (Grus vipio). Самиця Ольвія 1996 року народження прибула і з Голландії у 1997 році. Самець Борисфен 1998 року народження приїхав з Московського зоопарку у 1998 році. У 2002 році вони привели перше своє потомство.
Також в нас живе пара орланів- білохвостів (Haliaeetus albicilla). Самиця Фрез 1990 року народження прибула до нас у 1995 році, а самець Флокс народився у 1991 році, в цьому ж році й прибув. Орлани також неодноразово давали потомство.
Серед мешканців акваріуму також є екземпляри поважного віку. Це піарактус червоногрудий (Piaractus brachypomus) 2002 року народження та метинніс звичайний (Metynnis hypsauchen) 1999 року народження .
Гарний зовнішній вигляду тварини-довгожителі мають завдяки співробітникам зоопарку, які забезпечують чудовий догляд і годівлю.
Слідкуйте за нашими новинами та не забувайте відвідувати Миколаївський зоопарк!
