Річкові видри

Зараз, з настанням холодів, деяких теплолюбних тварин переводять в зимові приміщення. А от ці невеликі грайливі звірята, тварини нашої фауни, цілий рік живуть у своїх вольєрах, обладнаних теплими будиночками-укриттями з ходами у вигляді довгих нірок, щоб тварини могли, як і в природі, віджати, обсушити своє хутро після купання, адже значну частину часу ці хижаки проводять у воді. Здогадались? Сьогодні мова піде про видр.

Ви́дра річкова́ (європейська, звичайна) (Lutra lutra) - це невеликий хижий ссавець, який належить до родини куницевих. Поширена тварина в Євразії і мешкає поблизу водойм, таких як річки, озера, ставки і болота. Зустрічаються вони і на території Миколаївщини.

Видри відіграють важливу роль в екосистемі, контролюючи чисельність риб та інших водних тварин. А от чисельність видр, на жаль, зменшується через забруднення водойм і втрату природних місць проживання, а також через браконьєрство. Часто звірята оселяються поруч з ставками для розведення риби і навідуються туди для полювання, а таке сусідство, звичайно, не подобається власникам ставків, які, незважаючи на охоронний статус виду (видра занесена до Червоної книги України), вбивають звірят, відловлюють їх капканами. Саме тому утримання і розведення видр в зоопарках сприяє збереженню виду.

В Миколаївському зоопарку зараз утримується 8 видр, які розміщені парами або родинами в декількох вольєрах.

У великому новому вольєрі з великим басейном, з зеленими насадженнями, з цілою системою штучних «нірок» живе пара видр Тюлень і Крушина, що народились у Миколаївському зоопарку. Поруч з ними розташований вольєр, де мешкає самець Піп, який приїхав з Рівненського зоопарку. А у вольєрах з квадратними басейнами, розташованих недалеко від леопардів, розміщені 2 родини видр: в одному мешкають Лютик та Жоржетта, а навпроти – Сирітка, Ірис та їхній син Аїр.

Лютик і Жоржетта потрапили до нас з природи. Лютика знайшов хлопчик на замерзлому Інгулі 1 лютого 2014 року. Безпорадне дитинча з пізнього приплоду (за розмірами визначили, що народилось звірятко приблизно у грудні) повзало по кризі і, напевне, загинуло б, якби не його юний рятівник. В дитинчати були обморожені лапки і кінчик хвоста. Співробітники зоопарку вилікували і вигодували його. Назвали тваринку Лютиком, бо врятували його саме в лютому, та й це ім’я продовжило нашу традицію «династичних» «рослинних» імен (крім вже названих, у нас ще були видри Рогіз, Осока, Кубишка, які власне і є родоначальками популяції видр нашого зоопарку; їхні діти живуть не тільки в нас, а й в багатьох зоопарках України та за кордоном.

Жоржетту принесли до зоопарку у 2013 році мешканці Херсонщини, які також знайшли безпорадне дитинча видри в природі, на цей раз у дніпровських плавнях. Батьків поруч з малям не було, тому сирітку забрали додому, вигодували і передали до зоопарку.

А от видра на ім’я Сирітка народилась в нас. Таке ім’я дали через те, що її мама Кубишка мало уваги звертала на це дитинча. Двох інших годувала, а цю чомусь відділяла, ганяла. Співробітники зоопарку помітили таку поведінку і вирішили забрати видреня і вигодувати штучно. От і назвали бідолашку Сиріткою…

Річкові видри – неймовірно цікаві для спостереження тварини. Вони активні, грайливі, допитливі. Довго можна спостерігати, як гнучкі спритні звіряти ганяються одне за одним, грають, плавають, як їдять або ловлять рибу (видр в зоопарку годують м’ясом (дають яловичину, курятину, курячі шлуночки і сердечка) та рибою (їм пропонують салаку, хек, минтай, а коли є жива ставкова риба, то випускають її в басейни у вольєрах, щоб видри могли проявити свій мисливський хист)). Часто милі створіння підбігають до решітки вольєру, смішно пищать, тягнуть до відвідувачів м’якенькі лапки і носик, так і пропонують погладити. Не вірте бешкетникам! Вони мають швидку реакцію і гострі зубки! Недарма біля всіх вольєрів розвішані таблички «Видри кусаються!» Читати вмієте?!

А от просто провести час, спостерігаючи за грайливими створіннями і не намагаючись погладити маленьких «кусючок» - це неймовірне задоволення для дітей і дорослих!