Всесвітній день бегемота

Сьогоднішнє повідомлення рубрики «Школа юного зоокореспондента» присвячене Всесвітньому дню бегемота.

Всесвітній день бегемота (World Hippo Day) щорічно відзначають 15 лютого. Хоча це свято не є офіційним, але, на початку 2000-х років, його підтримали зоозахисники та активісти. Вони почали проводитися різні тематичні заходи, завдяки яким привернули увагу людства до проблем, з якими стикаються ці унікальні тварини. Адже, хоча вони здаються такими сильними і мужніми, насправді, цим велетням може загрожувати зникнення через такі фактори, як втрата середовища проживання та браконьєрство.

Бегемоти - треті за розміром наземні ссавці після слонів та носорогів. Вони поєднують в собі силу, мужність, хоробрість. Чи може, хоч хтось, пройти повз такого красеня, не затамувавши подих? Звичайно, ні…Вони вражають своєю величністю.

День бегемота - чудова нагода познайомитися з цими тваринами, дізнатися про них багато цікавого.

Сьогодні, з нагоди Всесвітнього дня бегемота, ми вирішили запропонувати вашій увазі фрагмент наукової роботи нашого юного біолога Овсянова Артема, присвячений утриманню бегемотів в нашому зоопарку.

« Історія утримання бегемотів у Миколаївському зоопарку

(від Казимира до Ріккі)

1. Казимир

У 70-х роках двадцятого століття у Харківському зоопарку активно розмножувалася пара бегемотів Сінді (Сеня) та Красуня (Марія). Разом в них народилося 15 дитинчат, які поїхали у зоопарки світу. І одним з таких бегемотів став наш Казимир, народжений 19 січня 1978 року.

Тим часом наш Миколаївський зоопарк 30 березня 1978 року переїхав на нову територію, де була споруджена будівля для утримання бегемотів та слонів. І вже 28 листопада 1978 року Казимир приїхав до нас.

Бегемот нам попався спокійний та слухняний. Коли він приїхав до нас, він був дуже маленький. Його улюбленою їжею стала манна каша, яку він їв з тазика. На сьогодні Казимир і досі живе у Миколаївському зоопарку, є найстарішим бегемотом України та одним з найстаріших тварин нашого зоопарку.

2. Яна

Після того, як Казимир підріс, йому почали шукати пару. І з Харкова у 1980 році приїхала Яна. Тільки було декілька проблем. По перше, батьки Яни - це Сінді (Сеня) та Красуня (Марія). Тобто вона була рідною сестрою Казимира. По друге, в неї був дуже слабий імунітет. Що і стало причиною її смерті у 1984 році. Яна - це той бегемот, якого зазвичай не згадують, коли розповідають історію нашого зоопарку, і це зрозуміло, оскільки вона прожила не довго і не встигла стати частиною нашої звірячої родини.

3. Стелла

28 вересня 1986 року з Липецька привезли Стеллу, яка народилася в Ризькому зоосаді 26 квітня 1977 року. Стелла та Казимир поладили між собою і через 8 місяців 22 травня 1987 року в них народився маленький бегемотик, якого назвали Інгул на честь річки, яка протікає через Миколаїв. Казимир та Стелла прожили разом 22 роки. Померла бегемотиха після викидня. Їй зробили операцію, але врятувати не змогли.